S&P: частка проблемних кредитів в Україні вдвічі більша, ніж у Казахстані, та втричі - ніж в Росії

finbalance

-

04.07.2019 17:00

Агентство S&P проаналізувало ситуацію з проблемними кредитами в банківській системі України, Росії, Білорусі, Казахстану, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Узбекистану. Відповідно до звіту, загальний обсяг проблемних кредитів у банках 8 країн оцінюється на рівні близько 150 млрд дол.

На кінець 2018 року в Росії, Азербайджані, Білорусі обсяг проблемних активів перевищував 10% кредитного портфеля (брутто) банківської системи. При цьому в Казахстані він залишався надзвичайно високим, перевищуючи 25% кредитного портфеля, а в Україні - понад 50%. Для порівняння: у Грузії - 5,8%, у Вірменії - 6,2%.

"Недостатній прогрес в усуненні важливих недоліків банківського нагляду і корпоративного управління буде і надалі чинити тиск на показники якості активів банків в регіоні. Зниження середніх темпів економічного зростання, а також низький рівень ефективності законодавчої системи і процедур банкрутства в розглянутих країнах будуть стримувати «розчищення» сектора.

Як наслідок, в рамках нашого базового сценарію ми припускаємо, що в 2019-2020 рр. якість активів банків зазначених країн покращиться лише незначно і ці поліпшення не призведуть до підвищення кредитних рейтингів.

Банки Грузії і Вірменії, як і раніше, будуть демонструвати більш високу якість активів в порівнянні з банками інших країн регіону, з огляду на більш ефективні процедури банківського нагляду і корпоративного управління.

Передача проблемних кредитів в банки «поганих» активів, утворені в Росії, Казахстані, Азербайджані та Білорусі, сприяла «розчищенню» портфелів деяких банків, однак це поліпшення ситуації може бути тимчасовим - через відсутність реформ щодо банківського нагляду, процедур банкрутства і корпоративного управління”, - констатує S&P.

До проблемних кредитів (активів) агентство відносить ті, платежі по яким прострочені на понад 90 днів.

Нижче - витяг зі звіту S&P:

“Ми очікуємо, що банки в регіоні будуть продовжувати поступову «розчищення» балансів від проблемних кредитів, головним чином за допомогою списань. На нашу думку, швидкому списання проблемних кредитів перешкоджають такі структурні недоліки, як тривалі й неефективні процедури банкрутства і звернення стягнення на майно. Крім того, ми відзначаємо, що деякі структурні чинники, а також характеристики кредитних портфелів банків в регіоні, які приводили до збільшення проблемних кредитів в минулі роки, як і раніше зберігаються. Як наслідок, показники якості активів банків в регіоні можуть знову погіршитися в найближчі кілька років у разі несприятливих змін економічних умов.

Упродовж останніх десяти років середній рівень проблемних кредитів в банківських секторах Росії, Казахстану, Азербайджану та України перевищував аналогічний показник багатьох країн з економікою, що розвивається (зокрема Бразилії і ПАР).

У Росії висока частка проблемних кредитів у банківському секторі носить постійний характер і перш за все відображає недоліки банківського нагляду. Ці недоліки приводили до виникнення нових проблемних кредитів, посилюючи наслідки економічної кризи 2009 року та 2015 року. Обсяг проблемних активів становив в середньому 16% в 2011-2018 рр. і не опускався нижче 10% протягом зазначеного періоду.

У Білорусі різка девальвація національної валюти в 2014-2015 рр. зумовила погіршення фінансового становища великих державних підприємств і привела до реструктуризації банківських кредитів. Водночас низький рівень суверенних рейтингів чинив тиск на рейтинги білоруських банків в більшій мірі, ніж рівень проблемних кредитів в секторі.

У Казахстані слабкі показники якості активів залишаються проблемою протягом тривалого часу, не дивлячись на зусилля держави, спрямовані на очищення банківського сектора. Ця ситуація відображає головним чином значні обсяги кредитування сектора будівництва та операцій з нерухомістю в минулі роки, випадки шахрайства і виведення активів поряд з незначним прогресом у поліпшенні якості управління і банківського нагляду.

В Азербайджані надзвичайно високий рівень проблемних кредитів (який на піковому рівні становив близько 65% кредитного портфеля в 2015 році) відображає слабку практику управління ризиками, шахрайство і надмірно високий рівень кредитування в іноземній валюті найбільшим банком країни - Міжнародним Банком Азербайджану (МБА).

За останні три роки Національний банк Республіки Казахстан робив спроби провести аналіз якості активів всієї банківської системи. За результатами аналізу було вжито заходів, включаючи передачу проблемних активів спеціально утвореному АТ «Фонд проблемних кредитів» і докапіталізацію деяких банків, що мають недостатній обсяг капіталу. Крім того, в 2016 році регулюючий орган Казахстану ввів цільовий показник для банків, згідно з яким частка проблемних активів банків не повинна перевищувати 10% їх кредитного портфеля. Однак ці заходи не забезпечили досягнення запланованих цілей і рівень проблемних активів залишається стійко високим. На нашу думку, це відображає відсутність суттєвих позитивних змін в практиках корпоративного управління і недостатню здатність регулятора стимулювати підвищення прозорості та ринкової дисципліни.

Банк Росії недавно також ініціював деякі елементи аналізу якості активів і провів стрес-тестування банківської системи. Крім того, він ввів більш суворі вимоги щодо кредитування пов`язаних сторін і кредитування в іноземній валюті, а також в 2018-2019 рр. посилив макропруденційних нагляд в сегменті роздрібного кредитування. Разом з тим в останні п`ять років Банк Росії вжив заходів з очищення банківського сектора від слабких банків, що зробило позитивний вплив на практику кредитування і загальні показники якості активів. З огляду на ці досягнення, ми тим не менше відзначаємо, що законодавчо Банк Росії як і раніше обмежений в можливості застосовувати професійне судження. Це, в свою чергу, як і раніше обмежує його повноваження в сфері банківського нагляду, так як ускладнює втручання на ранніх етапах і застосування регулятивного підходу, заснованого на принципах.

Згідно з індикатором, що застосовується Світовим банком в дослідженні «Ведення бізнесу» (World Bank Doing Business Index), сума очікуваного відшкодування в процесі процедури банкрутства для гіпотетичного сценарію в Росії становила близько 42% у порівнянні приблизно з 76% для країн Західної Європи. Інші країни в регіоні демонструють ще більш низький показник відшкодування боргу - в середньому 35%, при цьому найнижче відшкодування боргу в України (9%).

На нашу думку, відносно низький рівень боргового навантаження компаній в більшості країн регіону обумовлює зниження чутливості банків до можливої ​​стресової ситуації в економіці. В кінці 2018 року п`ять з восьми розглянутих країн регіону демонстрували більш низький рівень боргового навантаження підприємств, вимірюваний відношенням «корпоративний борг/ВВП», в порівнянні з піковим рівнем. На нашу думку, зменшення боргового навантаження компаній в цих країнах відображає зниження готовності корпоративних позичальників до довгострокових капіталовкладень (в порівнянні з докризовим періодом), зниження схильності банків до кредитування, а також банкрутства деяких компаній з високим рівнем боргового навантаження.

В кінці 2018 року частка боргу домогосподарств у ВВП в п`яти з восьми країн, представлених в нашому дослідженні, становила в середньому менше 10%, що вважається низьким рівнем в міжнародному контексті. Крім того, ставлення щомісячних платежів по боргу до доходу в середньому залишається дуже низьким для домогосподарств Казахстану, Узбекистану, України та Азербайджану, що знижує ризики для банків цих країн. Однак в Росії відзначається інша ситуація: домогосподарства в країні витрачають близько 25% доходу на обслуговування боргу. При цьому ті домогосподарства, у яких вже є боргові зобов`язання, витрачають близько 44% свого доходу (за даними Банку Росії). Ми вважаємо, що ці чинники збільшують ризик значних втрат для російських банків, особливо залучених в незабезпечене споживче кредитування, у разі уповільнення темпів економічного зростання. Ми також відзначаємо, що дохід на душу населення в більшості країн регіону залишається низьким, а нерівність доходів - високим, що сприяє підвищенню ризиків для банків регіону в разі високого і неконтрольованого зростання незабезпеченого кредитування”.


 

ORIGINAL POST

finbalance added by Rudy Dawson

Comments

There are no comments yet.

You must log in to post a comment.

Similar news

no